QRZUA.CLUB

 ХІ. 

Другий змішувач.
         В ньому, як і в першому змішувачі, застосовуємо замість 6А2П лампу 6Ж2П. Для цього перекидаємо відповідні елементи схеми на призначені для них відводи лампової панелі: R3-9 і кабель від другого гетеродину — на контакт 7, дрот від контуру L3-4,C3-7 – на контакт 1. Так само як і у попередньому випадку, узгоджуємо діапазон напруг АРП з характеристикою лампи додаванням резистора МЛТ0.5 100...150кОм від точки з’єднання R3-7,C3-9 на землю, утворюючи дільник напруги АРП приблизно 2:1. Вигляд внесених змін на фото:         Зауважимо, що другий змішувач, на відміну від першого, ‟має справу‟ із значно більшими по амплітуді вхідними сигналами. Тому, цікавлячись в першу чергу не його коефіцієнтом перетворення, а його лінійністю, спосіб живлення екранної сітки не змінюємо, для цього каскаду він не критичний і лампа буде нормально виконувати свою задачу. Крім того не доведеться знову виправляти індикацію струму цієї лампи, бо, як бачимо, і для цього змішувача індикатор реагує на ‟суміш‟ анодного і екранного струмів — дроти від контактів 18 і 35 теж ‟зустрічаються‟ на контакті 6 перемикача В-6(а).       
      
      Досліджуємо режим. За відсутністю вхідного сигналу, на 9-му діапазоні, з від’єднаною антеною, налаштований подалі від ділянок де є активність станцій. Чутливість приймача значно зросла і він доволі впевнено приймає станції навіть без антени, особливо коли стоїть на столі ‟голий, без пальта‟, а присутність сигналів на вході викликає зміну напруг що вимірюються.
       АРП вимкнено, вхідні сигнали відсутні: Ug2=105B, Ug1=-1.5B (може трошки відрізнятись залежно від напруги встановленої резистором R4-5). На вхідних характеристиках бачимо, що лампа працює з близькою до максимальної крутизною. Але струм екранної сітки не близько 3мА, а (220-105)/51кОм=2.25мА, що зрозуміло, бо наша екранна напруга не 120В, а 105. Для себе відмічаємо, що без впровадженого дільника напруги АРП вона становить -2.5...3В при якій крутизна суттєво менша. На анодних характеристиках бачимо, що робоча точка влучила в зону де очікуються симетричні зміни анодного струму під впливом обох півхвиль вхідного сигналу.       При увімкненому АРП залежно від сили сигналу на вході і коефіцієнту підсилювання по ПЧ встановленому регулятором, напруга екранної сітки змінюється в діапазоні 80...180В, а її струм, відповідно, від 2.75мА (шум етеру) до 0.8мА (потужні сигнали). Напруга АРП на першій сітці лампи при цьому — від -2 до -6В. Судячи з характеристик, анодний струм змінюється від значень приблизно 5мА до близько 1мА.
    
     Слухаємо етер, відчуваємо задоволення. Що отримали: на цьому етапі, за відчуттям, практично нічого. Все вже відбулося — зростання чутливості, збільшення динамічного діапазону, покращення роботи системи АРП (про вимірювання цих параметрів згодом). Решта — суцільна лірика, всі ці ‟вьіпльіваєт‟, ‟прозрачньій‟, ‟мяхкій‟, ‟ушлі на второй план‟, все це вже є і, дійсно, настав час сказати: ‟тєпєрь прійомнік нє узнать!‟.
        Здається, помилки розробників все ж таки були і ми їх виправили. Дуже шкода що цей приймач, добре задуманий і якісно виготовлений, не зміг показати свої можливості і все своє життя проіснував з тавром другорядного допоміжного.

     Далі буде.
 
 
 
 
 

ХІІ.

АРП(2).

‟усиленная АРУ (при изменении сигнала на входе от 3 мкВ до 300 мВ, т.е., в 100 тысяч раз (100 дБ), на выходе меняется всего в 6 раз (16 дБ)‟
         В цій цитаті я перш за все не згоден із словом ‟всєво‟. 16дБ/6 разів це не ‟всєво‟, це — огого! ‟всєво‟ це коли лише 3дБ, ну, нехай 6дБ (як зазвичай нормується), або гаразд, нехай 12дБ як у штатному варіанті (‟трєтій сорт — нє брак‟©), ще можна якось погодитись.
        А як наші справи? Перевіряємо, швиденько, по сигналам з етеру: під’єднуємо до телефонних гнізд вимірювач напруги аудіо-сигналу, до виходу детектору АРП (контакти 16, 19 або 30 монтажних планок, де зручніше) — вольтметр з високим вхідним опором. Без сигналів на вході, по шуму, виставляємо регуляторами підсилення ПЧ та НЧ зручну для відліку напругу на аудіо-виході (скоріше за все, це буде не більше ≈1В), слідкуючи за тим, щоб вихідна напруга АРП залишалася на найменшому по модулю рівні, принаймні не більше 2.5В, це буде ознакою того, що АРП ще не впливає або на самому порозі регулювання. Гуляємо по діапазону, налаштовуємось на станції, слухаємо, спостерігаємо за стрілками...
        Чуємо й бачимо, що вихідна звукова напруга взагалі не збільшується. Ті короткі незначні викиди стрілки вольтметру під’єднаного до телефонних гнізд при підході до робочої частоти станцій обумовлені константою заряду конденсатора фільтру АРП, ті самі 25мс.
        Напруга АРП з короткою кімнатною антеною у декілька метрів змінюється від мінімальних негативних значень -1.5...2.5В до принаймні -10В. Під час такої прогулянки по етеру з високою вірогідністю ми натрапляємо на мовні станції з рівнями на вході, кажучи звичною мовою, не менше S9+30...40дБ. Навіть для заявленої виробником чутливості в режимі АМ це змінення вхідних рівнів не менше ніж на 100дБ. При цьому вихідна напруга не збільшується взагалі. Маємо право заявити: ‟При зміненні рівню сигналу на вході на 100дБ, сигнал на виході не змінюється.‟ І це ще не інструментальна перевірка. Ні, не зовсім, напів-інструментальна, бо лише на вході не було каліброваного джерела сигналу.
        Тепер покладіть руку на серце і зізнайтеся, чи бачили, слухали приймач з такими параметрами системи АРП? Отож. ~;)

 Далі буде. 
 
 

 ХІІІ.

Довірливість.

         Бажання купити приймач яким зараз займаюся, супроводжувалось умовою щоб він був ‟некопаний‟. Такі довго не зустрічалися і ось, нарешті, з’явилась пропозиція яка хоч і не повністю задовільняла вимогу, але приймач у порівнянні з попередніми виглядав не погано окрім одного: на світлині було видно якійсь додатковий тумблер. Продавець стверджував що виріб повністю працездатний і має лише одне ‟покращення‟ — у нього доданий аттенюатор який ‟дуже добре працює‟. Деякий час були хитання, бо розчаровував зайвий, прямо на ‟обличчі‟ приймача, отвір для того тумблеру. Але погодився, бо дуже кортило і ціна була прийнятна.
         Приїхав, огляд, вмикання. Перше що помічаю, виявляється є ще одне ‟покращення‟ — стрілка приладу контролю струмів у стані ‟вимк‟ бадьоро відхиляється від сигналу на вході.Друге — відчувається що приймач тупий навіть коли аттенюатор вимкнуто. В двох інших положеннях (тумблер виявився трьохпозиційним), як у американському кіні ‟тупий і ще тупіший‟, з явним погіршенням чутливості із зростанням частоти на 7-9 діапазонах. Це не дивно, бо у розрив входу приймача (C1-32,R1-3) з обох боків під’єднано по відрізку екранованого двожильного нч-дроту (дроти в екранах запаралелені, чим вдвічі збільшується ємність на землю) довжиною майже по 40см кожний з відсіку ПВЧ до передньої панелі де встановлено той тумблер.
         Елементи цього аттенюатора у вигляді чомусь 2-ватних резисторів МЛТ (мабуть тільки для додаткового збільшення паразитної ємності на землю) змонтовані на самому тумблері. Вилучення цього ‟покращення‟ і відновлення оригінальної схеми відразу допомогло, приймач почав глибше дихати і на вч-діапазонах. Ось так виглядає те що стояло:          Від перемикача контролю струмів помітні дроти які йдуть під кришку правого борту. Знімаю її і бачу у відсіку лампи 1-го каскаду УНЧ Л3-4 купу додаткових елементів з’єднаних за якоюсь складною схемою навісним монтажем який весь тримається на двох гнучких тонких дротах, а вся ця купа у небезпечному місці ізольована від штатних елементів шматком поролону. Здається це вимірювач нч-напруги який, треба визнати, непогано працював, стрілка індикатора поводила себе цілком адекватно. Але, все одно — нαχερ з пляжу!, бо я й так вже дуже злий і роздратований. Ось воно:            Ну, і найгірше це третє: у положенні перемикача смуги ‟1.5‟ вона відчувається ширшою ніж у положенні ‟6‟, а у положенні ‟6‟ здається вужчою ніж має бути. Знімаємо кришку лівого борту, а тут взагалі повний капець: у двох відсіках відкусані штатні елементи, резистори і конденсатори фільтру основної селекції. Всі ті конденсатори, які на схемі марковані зіркою, тобто ті, номінали яких під час заводського регулювання ретельно підбираються. Деякі просто висять у повітрі, до деяких послідовно додані різнокольорові конденсатори. Дивіться:             Особливо милуюся конденсатором зеленого кольору, для пустелі Сахара — саме те. На щастя, довжина відводів усіх елементів що були відкусані виявилася достатньою для відновлення оригінальної схеми і все стало на свої рідні місця.
         Крім того помітив ще один додатковий елемент, конденсатор паралельно штатному C2-60, мабуть з метою покращити роботу у режимах CW/SSB у намаганні збільшити напругу 3-го гетеродину на діоді Д2-2, який теж вилучив:            Отже приймач виявився замість некопаного перекопаним доволі глибоко і зовсім не в тих місцях де я сам збирався його копати.
         Все описано так детально з декількох причин. Це поради (переважно самому собі): бути настирнішим і без засмучення перевіряти чи виконуються бажані умови, які удосконалення не треба робити, ну, й трохи графоманії теж, куди ж від неї дінешся ~;)
         Ще є слабка таємна надія що автор ‟покращень‟ колись натрапить на цей допис і познайомиться з моєю оцінкою його витворів радіотехнічного мистецтва.

 Далі буде. 
 
 
 
 
 
 
 
 

XIV.

Дірка.

        Для цієї частини мав би бути поетичний епіграф ‟слєсарєй харошьіх мало, остальньім πι...Δα настала.‟, бо майстер який зробив отвір у передній кришці був ςρακοруким слюсарем: зроблено не співвісно із штатним отвором внутрішньої тумблерної планки і нібито трикутним свердлом. Спотворений вигляд передньої панелі дуже дратує, шукаю іншу кришку.         Поки її немає вирішив цю дірку (інакше не назвеш) тимчасово затулити якось із користю. Розглядав додавання аттенюатора (знову), або обмежувача імпульсних перешкод. Для втілення цього треба тягнути дроти у схему. Крім того, стосовно ретро я є стійким і переконаним Свідком Секти Зовнішнього Аттенюатора. Можна було б встановити перемикача константи АРП, але не вважаю це дуже необхідним.
       Поки зупинився на регулюванні смуги НЧ. Для цього все необхідне поруч, в одному місці. Робимо це додаванням паралельно входу ПНЧ послідовного RC-ланцюга. Такий простий спосіб регулювання застосовувався у багатьох недорогих побутових лампових приймачах: конденсатор і потенціометр, регулюванням останнього змінюємо частоту зрізу з боку верхніх частот нч-сигналу з детектора. Схема:        Не дивлячись на простоту, працює доволі ефективно. Коли опір потенціометра встановлюється близьким до мінімального, розрахунок дає приблизне придушення частоти 5кГц: -16дБ, 2кГц: -14дБ, 0.4кГц: -6дБ. Втілення:       Я не прибічник додавання на передні панелі вінтажних пристроїв зайвих елементів які псують їх аутентичний вигляд. Але що робити? Наявність пустої дірки спотворює вигляд ще більше і дуже дратує. Тепер шукаю відповідну ручку яка б гарно пасувала до решти регуляторів передньої панелі. Поки так:  
Далі буде.  
 
 
 
 
 

XV.

АРП(3).

        Зміни в схемах першого і другого змішувачів викликають зміну часової характеристики АРП оскільки конденсатор фільтру АРП С2-25 отримав шляхи для швидкого розряду через додаткові резистори у ланцюгах сіток змішувачів. Час утримання SSB-сигналу на середньому рівні значно зменшився до неприйнятного значення, знову 100...150мс, як і було у штатному варіанті. Для виправлення ситуації час згадати про конденсатор ‟для гурманів‟ помічений як С* у зміненій схемі детектора АРП.  
        Його заряд до діючої напруги АРП відбувається практично миттєво, за лічені мілісекунди, а розряд завдяки діоду Д3 — повільно, через резистор R2-6 і далі по ланцюгам сіток усіх ламп які цією напругою регулюються. Час розряду визначається за приблизною формулою τ = C*[μF]•200кОм. Тобто, для отримання часу дії АРП після припинення дії сигналу у 0.5с, його ємність має бути 2.5μF.  
Далі буде. 
 

XVI.
Параметри.

       Чутливість.
       Не знаю хто як, а я особисто доволі часто стикаюсь із труднощами коли вимірюю цей параметр у високочутливих пристроїв. Прояв у тому, що при зменшені вхідного сигналу нижче певних рівнів (як правило, ≈1μV і менше) не відбувається адекватного або взагалі якогось зменшення рівня на виході приймального пристрою. Причиною цього явища, скоріше за все, може бути пряме просочування сигналу генератора до вхідних ланцюгів приймача при їх близькому розташуванні і недостатньому екрануванні обох чи одного з двох пристроїв.
       Для таких випадків в мене є опрацьований метод. Джерело сигналу (генератор) встановлюється подалі від приймача на скільки це можливо і з’єднується з приймачем кабелем відповідної довжини. Мій поточний випадок — приблизно 10м відстані і 12м довжини кабелю РК 50-2-11. Заземлювати (якщо є куди) генератор чи ні, визначається експериментально, іноді допомагає, іноді навпаки. Як правило, з від’єднаним від приймача кабелем і рівнем сигналу на виході генератора 10...30μV сигналу на виході приймача ще не чути. Для зручності відліку я ще додаю на виході генератора якісний аттенюатор. В мене їх два, на 10 і 20дБ, вимірюю з двома, для більшої впевненості у достовірності отриманого результату. Вихідний сигнал генератора при цьому знаходиться у межах ≤10μV. На загасання в кабелі я забив і його не враховую, бо на таких довжинах на частотах 20...30МГц воно приблизно 1дБ і нехай реальний справжній результат буде трішки краще ніж отриманий за показниками лімбів генератора. У такого методу є недолік: потрібен асистент, або доведеться добряче побігати доки встановлюватиметься потрібне співвідношення (Uс+Uш)/Uш на виході приймача.
       Отримані у такий спосіб значення чутливості на 7, 8 та 9 діапазонах приймача який зараз у наявності і у тому стані у якому він зараз перебуває — 0.6 ... 0.75μV. 

       Динамічний діапазон.
       Мова йде тільки про наскрізний безперешкодний ДД по вхідному сигналу. Вимірювався по відсутності наявних викривлень вихідного сигналу (візуальний контроль осцилографом) при незмінній амплітуді вихідного сигналу у діапазоні ефективної роботи системи АРП (хоча при збільшені амплітуди на +6дБ її теж можна вважати цілком ефективною). Вказані зміни вихідного сигналу не настають при збільшенні вхідного сигналу до рівня 60mV. Говорячи звичною мовою, це рівень на вході S9+62dB. Відносно рівня 1μV (із притаманною нам скромністю не будемо зазіхати на максимально вражаючий публіку результат) динамічний діапазон по вхідному сигналу становить майже 96дБ (за розрахунком — 95.56) проти 60...62дБ, що були у штатному варіанті.

       Непогано, я вважаю. 

Далі буде.