Х.
Перший змішувач. (1)
В ньому використовується лампа 6А2П. Відразу питання: чому саме вона? На скільки відомо, такі лампи були розроблені спеціально для схем із суміщеним гетеродином. Головна перевага таких ламп — економія кількості ламп в виробі, замість двох одна, і ще трохи менше навантаження джерела живлення струмами катодів і їх підігрівачів , все. Решта — тільки недоліки. Лампа з двома управляючими сітками, перша (з більшою крутизною) для схеми гетеродина, на іншу (з крутизною меншою 1) подається сигнал. Чому саме так, тому що навпаки не виконуються амплітудні умови виникнення автогенерації і гетеродин створити не вдасться. Але ж в нашому приймачі гетеродин окремий.
Логічним здається змінити призначення сіток і надавати значно більшу вихідну напругу гетеродина на сітку з меншою крутизною, а слабкий сигнал на сітку з більшою, “но нєт!”©. Чому? Не знаю. Так повсюди, де 6А2П і їй подібні використовуються з окремим гетеродином. Якщо хтось розуміє чому саме так, поясніть, будь ласка, буду красно вдячний. Може зменшуються навантаження на гетеродин і вплив на частоту?, може менше проникнення сигналу гетеродина на вхід інших каскадів або вихід змішувача?, може більший коефіцієнт перетворення?, а може просто традиція?, а може воно так з цією лампою взагалі не працює? Давайте перевіримо. Нам нічого не заважає, ми ж аматори, а не якісь там радіоінженери ~;).
Від контакту 1 лампової панелі Л1-2, як від серця, відриваємо елементи R1-9,C1-81,C1-83; а від контакту 7 панелі елементи R1-7,С1-57.
Паяємо R1-9,C1-81,C1-83 на контакт 7, а R1-7,С1-57 на контакт 1. Операція майже як хірургічна, болісна, доволі складна і довготривала, але завершується успішно.
Вмикаємо приймач і ... опа! - все працює. Гірше чи краще і як там справи з усілякими пролазами зараз з’ясовувати не будемо. Хоча, явно не гірше, і це вже дуже добре, а у деяких моментах, на слабких сигналах, здається, краще. Чи не так?
Ми знаємо що у гептода у балоні знаходяться відразу дві лампи, тріод і пентод , але не ‟поруч‟ як у ламп типу Ф, а ‟вздовж‟. Тому вона, мабуть, і шумить як дві, а то й як три лампи. Окрім того, як вже побачили, від її властивості ‟два в одному‟ для схеми цього каскаду нашого приймача немає ніякої користі.
Так що? Розробники знову встромили у панель не ту лампу? Тим паче, спеціально для таких схем існують пентоди-змішувачі із подвійним управлінням для яких у технічній документації є й відповідь на наші сумніви: перша сітка визначена як сигнальна, третя — як гетеродинна. Тобто до нашої панелі сама проситься лампа 6Ж2П. А в нас, до речі, вже все готово, розташування електродів на цоколі повністю збігається.
Порівняймо паспортні характеристики:
- крутизна перетворення 0.8мА/В проти 0.3мА/В;
- крутизна 1-ї сітки 4.15мА/В проти 4.5мА/В;
- еквівалентний опір шуму 3кОм проти 25(!)кОм (шумить як 8 Х 6Ж2П разом ~;));
- Свх 4.1пф проти 3.6пф;
- Свих 2.35пф проти 10.5пф;
- Спр 0.035пф проти 0.35пф.
Як бачимо, за параметрами які нас цікавлять найбільше, лампа 6Ж2П значно попереду, а решті майже однакові або кращі. Тому можна так само, не вимикаючи приймач, змінити лампи, і ... ‟двє болшіє разніцьі‟©.
Але ще оптимальний режим не встановлювався. Досліджуємо існуючий режим. Ставимо вимірювальний прилад на екранну сітку лампи, перелаштовуємо приймач по діапазонах радіючи якості приймання, але помічаємо, що напруга екранної сітки значно змінюється залежно від сили сигналу на вході приймача.
При відсутності сигналу або слабких сигналах напруга на 6-му відводі панелі становить 125...135В (струм сітки біля 1мА), при потужних сигналах напруга збільшується, сягаючи повного значення напруги анодного джерела живлення (в моєму випадку 220В), тобто струм екранної сітки зменшується до дуже малих значень, практично припиняється. З’ясовуємо що в цей самий час коїться на першій сигнальній сітці лампи так само шляхом вимірювання. Перед тим зауважимо, що на цю сітку окрім напруги системи АРП ніяких інших ‟режимних‟ напруг не надається (резистори автозміщення в катоді і утікання сітки відсутні) як це було і в штатній схемі. Бачимо, що за відсутністю або малої сили сигналів напруга АРП становить -3...3.5В, а при дуже сильних сягає -8...10В. Якщо для лампи 6К4П такі напруги є ‟саме те‟, для лампи 6Ж2П (та й 6А2П теж) це вже за межами її можливостей регулювання. Дивимось характеристики.
На жаль, технічна документація надає нам лише одну гілку графіку Іа@f(Uc1). Хоча нам і властива розумово-зорова уява, і ми володіємо методом екстраполяції, гаразд, будемо працювати на ній, принаймні близько поруч, може вона дійсно найкраща або єдина можлива якщо немає інших.
Таким чином ми бачимо, що при потужних сигналах на вході, на першу сітку система АРП надає занадто велику напругу для цієї лампи. Тому потрібно узгодити регулювальну характеристику системи АРП із регулювальними властивостями і спроможностями лампи. До того ж дуже бажано у якійсь мірі стабілізувати напругу на екранній сітці таким чином, щоб її максимальні значення не перевищували 100...110В. Першу задачу вирішуємо утворенням аттенюатора напруги АРП з коефіцієнтом передачі приблизно 0.4...0.5. Другу — зміною способу живлення екранної сітки: замість резистора гасіння напруги застосовуємо потенціометричну схему живлення екранної сітки.
Далі буде.
