QRZUA.CLUB

При експлуатації РА на ГУ-43б є така проблема: - при настроюванні в резонанс п-контура на усіх диапазонах немає провалу току анода. Настроювання проходить не в крайніх положеннях індуктивності(варіометр) і емності. Настроювання проводиться по максимуму напруги на вихаді РА. Горячі емності на кожному диапазоні використовуються свої - постійні конденсатори. Можливо вони не правильно розраховані, але ж така ситуація на всіх диапазонах... Ну і звичайно на різних антенах. Ток аноду в середньому 0,5А. Напруга 3кВ. Ток спокою 0,2А і регулюється. На другій сітці стабілізована напруга. Лампа з загальним катодом. Наче все . Де копати?

Олександр писав:Чет січня 01, 1970 3:01 am Де копати?

 

 Я би замість лампи підключив еквівалент (по опору лампового каскаду), замість антени 50 Ом, і НВТшку на вхід-вихід. Вона все покаже 
 Простіше буде, ніж ганяти лампу в не зовсім придатних для неї режимах в процесі настройки.

От тут є софтінка ImpedanceMatching. З її допомогою можна земулювати практично будь який ланцюг узгодження, "покрутити" номінали та подивитися що буде с КСВ

ОК. Так і зроблю, дякую за поради і софт!
Програма дуже крута, просто мрія для антенщиків! Спасибі! 73!

Як один з прикладів використання цієї програми - розрахунок подвійного П-контура для компенсації вихідної ємності лампи на ВЧ-діапазонах.

На схемі праворуч лампа з внутрішнім опором 2ком. 10pF – внутрішня ємність. Далі додаткова індуктивність 151nH. Ємність 25pF – початкова ємність змінного конденсатора на гарячому кінці П-контура.
Тобто рішення у підключенні додаткової індуктивності 151nH між лампою та П-контуром.
У атачі розкладка по діапазонах. Зі зниженням частоти зростає ККД і знижується вплив додаткової індуктивності. Якщо потрібно зробити розрахунок з іншими номіналами то в програмі малюємо потрібну схему узгодження та блокуємо від зміни оптимізатором елементи, які повинні бути незмінними - на схемі вони стануть з інверсними номіналами (чорні прямокутники). Також оптимізатору забороняємо змінювати топологію схеми та тип елементів. Детальніше це усе описано в документації. Також є покроковий розбір побудови схеми узгодження з малюнками.
 
 
 

Написав дуже велику статтю стосовно того як працює П-контур та як його розраховувати.
Розібрано різні схеми - Pi, Pi-L, та дві топології для компенсації вихідної ємності підсилювача.
Результати оформлені у вигляді excel-таблиць. Читати та качати звідси  

Читати та качати звідси​​​​​

до речі,  у всіх підручниках і довідниках радянської школи для розрахунку п-ланцюга викладено метод у якому в якості "віртуального" (проміжного і, так би мовити, опорного для розрахунку) опору використовується середнє геометрічне значення
R = √(Rs • Rl).

результати розрахунків починаючи з академічних підручників для вищих учбових закладів і закінчуючи біблією аматорів - довідника Буніна / Яйленка :    хибні і невірні ! 

щоб переконатися в цьому достатньо перевірити який насправді опір "буде бачити" анодний ланцюг лампи на заданій частоті з отриманими за розрахунком C1, L та C2. тепер це можна зробити з допомогою будь якого програмного або "залізного" сімулятора або аналізатора відповідно. а я це вперше виконав майже 50 років тому ще на 3-му курсі інституту за звичайними формулами електротехніки для розрахунку повного опору комплексних електроланцюгів. зробіть це декілька раз. для різних значень частоти, добротності та співвідношення Rs/Rl. 

​​​​будете як і я 50 років тому вкрай здивовані тим,  що незалежно від комбінації величин що задані, помилка результату буде завжди однакова!, вхідний (з боку анода) комплексний опір буде завжди дорівнювати Rs-j400 ом. 

що саме є ці -j400ом? це зайва ємність анодного ланцюга,  те з чим ми постійно боримось. на частоті 28.5мгц це 15пф. пам'ятаєте як п-контур ніяк не налаштовувся на 10м і ваш підсилювач можливо так і залишився на завжди інвалідом? 
отож. 
 
 

ur5ffc писав: ↑Суб лютого 18, 2023 11:03 am до речі,  у всіх підручниках і довідниках радянської школи для розрахунку п-ланцюга викладено метод у якому в якості "віртуального" (проміжного і, так би мовити, опорного для розрахунку) опору використовується середнє геометрічне значення
R = √(Rs • Rl).
результати розрахунків починаючи з академічних підручників для вищих учбових закладів і закінчуючи біблією аматорів - довідника Буніна / Яйленка :    хибні і невірні !

Так, це не вірно бо повинно виконуватися Rv < Rl < Rs. Наприклад якщо Rs=2000, Rl=50 то Rv=√(2000*50)=316. при такому значенні Rv П-контур фізично нереалізуєм.
Середнє геометричне з'являється ось де

реактанс катушки не должен быть больше чем среднегеометрическое между сопротивлениями источника и нагрузки. При этом добротность Q будет минимальна и П-контур будет иметь наибольший КПД и полосу пропускания.

Тобто коли наша задача узгодити з найменшими втратами - тоді це має сенс. Але коли ми використовуємо П-контур не тільки для узгодження але й для придушення позасмугових випромінювань - то таке рішення буде погане бо придушення буде найгірше.

Якщо джерело має реактивність - це ще більш ускладнює розрахунки

можу запропонувати ще одну прогу у якій можна погратися спостерігаючи за "якістю" узгодження із розрахунками різними методами. 
ну, і не тільки погратися, а й обчислити підсилювач із заземленими сітками. 

https://www.qsl.net/u/ur5ffc//soft/ggrid/ggridpa.zip

ur5ffc писав: ↑Суб лютого 18, 2023 3:00 pm можу запропонувати ще одну прогу у якій можна погратися спостерігаючи за "якістю" узгодження із розрахунками різними методами. 
ну, і не тільки погратися, а й обчислити підсилювач із заземленими сітками. 
 

А як рахувався вхідний опір 107ом? Якщо брати його як 1/S то при крутізні 12ма/В буде 83ом.