QRZUA.CLUB

UR5FFR писав: ↑Сер липня 22, 2026 10:02 amОдно- або дво-тактність схеми ніяк не пов'язана з тим у якому класі працює підсилювач. Це з різної опери як то кажуть. Можна зробити двотакт у класі С. 99 відсотків лампових підсилювачів однотактні і працюють у класі В і вони лінійні, тобто використовуються для SSB

 

Яка маячня. :D Лінійний однотакт - це режим А.
 

seawar писав: ↑Сер липня 22, 2026 10:14 am

UR5FFR писав: ↑Сер липня 22, 2026 10:02 amОдно- або дво-тактність схеми ніяк не пов'язана з тим у якому класі працює підсилювач. Це з різної опери як то кажуть. Можна зробити двотакт у класі С. 99 відсотків лампових підсилювачів однотактні і працюють у класі В і вони лінійні, тобто використовуються для SSB
 

Яка маячня. :D Лінійний однотакт - це режим А.
 

Це ви кажете маячню. Ось реальний однотактний SSB підсилювач який працює у класі В https://www.ur5ffr.com/viewtopic.php?t=370 Спаяний ще до війни та працює. І не лише у мене працює.
Ще раз - усі лампові однотактні SSB підсилювачі працюють у класі В. Нема ніякої проблеми замість лампи поставити транзистор. Але після підсилювача потрібен ФНЧ - він відфільтровує гармоніки і на виході остається чистий синус. А лінійність підсилювачів потужності - це про інше.

"Але ви забуваєте що вона працювала в дуже вузькому діапазоні частот. По суті на одному бенді. І вихідний каскад у неї однотактний (а це підвищена друга гармоніка). У цьому випадку узгодження вихідного каскаду простіше зробити Г-ланцюгом ніж ставити ШПТ(Л)."
Можливо я Вас не зрозумів, Але Льон випускався від 33мгц до 57мгц.

Konstantin писав:Чет січня 01, 1970 4:46 am "Але ви забуваєте що вона працювала в дуже вузькому діапазоні частот. По суті на одному бенді. І вихідний каскад у неї однотактний (а це підвищена друга гармоніка). У цьому випадку узгодження вихідного каскаду простіше зробити Г-ланцюгом ніж ставити ШПТ(Л)."
Можливо я Вас не зрозумів, Але Льон випускався від 33мгц до 57мгц.

 

Ви дійсно нічого не зрозуміли. Кожен конкретний Льон працював на фіксованій частоті, яка визначалася кварцевим генератором. А не працювала в суцільному діапазоні 33…57 МГц. На заводі виробнику налаштовували вихідні кола передавача під конкрету частоту і стандартний вихідний опір. Тому там і нафіг не потрібні були широкосмугові схеми узгодження із використанням ШПТ чи ШПТЛ.

Через мої руки прошло не меньше тисячі штук тих Льнів. Дійсно вихідні кола були на кожний діапазон. Так що заважає зробити такі вихідні кола на декілька в своєму пдсилювачі діапазонів якщо є проблема з шпт та шптл. Або подивитися в бік KL203. Він у мене 100 Ватт дає легко при ціні в 100$. Купував років 20 тому.

Konstantin писав:Чет січня 01, 1970 4:47 am Через мої руки прошло не меньше тисячі штук тих Льнів. Дійсно вихідні кола були на кожний діапазон. Так що заважає зробити такі вихідні кола на декілька в своєму пдсилювачі діапазонів якщо є проблема з шпт та шптл. Або подивитися в бік KL203. Він у мене 100 Ватт дає легко при ціні в 100$. Купував років 20 тому.


 

та немає ніяких проблем із трансформаторами у тих, хто, як кажуть "в темі",тобто знаючих. 
Нижче схема вашого  KL203. Там немає нічого такого, чого б ми не бачили раніше.   
 

Вірно, нема нічого такого в тому KL203, як кажуть, наливай та пий. Тільки треба вхід настроїть по мінімому КСВ на кожному діапазоні. А можна скопіювати.

Konstantin писав:Чет січня 01, 1970 4:47 am Вірно, нема нічого такого в тому KL203, як кажуть, наливай та пий. Тільки треба вхід настроїть по мінімому КСВ на кожному діапазоні. А можна скопіювати.




 

їх уже скопіювали всім кому не ліньки. цікава стаття німця 73!