Ламповий TRX без комутації гетеродинів

[UR5VCP]

так збери в симуляторі на біполярних, або польовичках, ідея то взята з біполярних транзисторів?!

[UR5FFR]

Та нецікаво воно мені. Працює і гарно Якщо у когось є питання - беремо симулятор та симулюємо

[UR5VCP]

Ну... ок. Поміряємося результатами ))))

[UR5FFR]

Обновив схеми трактів

 

[UR5FFR]

Так. Стосовно запропонованого змішувача з "зайвим" тріодом. Далі буде багато формул але усе у рамках шкільної програми.
Ну ви самі напросилися

Аналізувати будемо коли гетеродин видає негативну півхвилю. У цей час тріоди відкриті.
Спочатку візьмемо класичний змішувач на одному тріоді. Схема наступна

mix1.png (12.75 Кіб) Переглянуто 509 разів

Польовий тріод працює за дуже простою формулою Id=S*Ugs. Тут S - крутизна тріоду, Id - струм стоку (drain), Ugs - напруга між затвором (gate) та витоком (source).
Знайдемо підсилення цього каскаду

mix1 gain.png (50.74 Кіб) Переглянуто 509 разів

Тут все зрозуміло - ці формули є у любому підручнику по радіо
Тепер візьмемо наш змішувач на двох тріодах. Схема

mix2.png (16.37 Кіб) Переглянуто 509 разів

Знайдемо його підсилення

mix2 gain1.png (25.03 Кіб) Переглянуто 509 разів

Вирішуємо цю систему рівнянь відносно I1 та знаходимо підсилення

mix2 gain2.png (70.98 Кіб) Переглянуто 509 разів

Щоб зрозуміти наскільки підсилення у схемі с "зайвим" тріодом більше або менше знайдемо відношення підсилення першої та другої схеми.

mix2 gain3.png (26.98 Кіб) Переглянуто 509 разів

Друга схема с "зайвим" тріодом буде мати у dG разів більше підсилення. Бачимо що завжди dG > 1, тобто друга схема виграє.
Наприклад для 6Н3П крутизна 0,005А/В, опір 3000 ом. Rl*S=15, dG=1+15^2/(1+2*15)=8,25 або 18дб. Десь таке покращення я і спостерігав

Якщо гетеродин подати у катод а правий тріод повністю виключити (тобто класичний змішувач на одному тріоді) то підсилення становить десь -3дб.

А з другим "зайвим" тріодом я отримав +14дб. Тобто виграш становить 17дб
 

[Пенсіонер]

В розрахунку каскаду на двох тріодах отримана формула Us = Rs ∙ I₁ / (1+Rs ∙ S). З неї виходить висновок про відсутність впливу струму через другий тріод на Us.На неї впливають: опір резистора в катоді, струм першого тріоду і його крутість. Тобто, якщо відсутній вплив струму другого тріода, то відсутня і сама лампа? Тоді на що струм через другий тріод впливає?

[UR5FFR]

Ви плутаєте причину зі слідством. Якби то струм "зайвого" тріода був постійний, то його б можна було замінити на резистор або виключити. Але! Його струм залежить від струму другого тріоду. Це легко виводиться

mix2 gain4.png (11.17 Кіб) Переглянуто 498 разів

Бачите - він ще й з зворотнім знаком. Тобто коли один тріод відкривається то другий - закривається. Бо це діфкаскад.
І порівняйте напругу Us для одного тріоду та двох - вона різна!

PS І ще маленький нюанс. Якби то у нас був підсилювач то мі би зменшили опір Rs і отримали б більше підсилення. Але у змішувачі ми не можемо зменшувати цій опір бо тріоди перестануть закриватися на негативній півхвили гетеродину і змішувач перестане працювати!
Тобто увесь квест можна назвати так - "Як отримати більше підсилення не зменшуючи Rs?"

[Пенсіонер]

Мабуть наостанок, бо обговорення роботи каскаду не зовсім в тему.
Виходячи з формули коеф. підсилення  змішувача на двох тріодах, якщо дозволити спрощення останнього множника, у вигляді дробу, до виду 1 / (Rs ∙ S) можливо вгледіти, що підсилення залежить від співвідношення опору навантаження до опору в катоді.Тоді напрошується припущення, що «граючись» з цим співвідношенням можливо знайти максимум підсилення.
Варіант з меншим підсиленням це несиметричний діфкаскад з несиметричним виходом. Під час заповнювання власних прогалин за допомогою інету, мені (можливо не дошукав) трапилися схеми цього каскаду виключно у такому вигляді, коли навантаження увімкнене в каскад із спільною сіткою, а вхідний сигнал подається на каскад із спільним анодом. Тоді схему можливо трактувати як включення послідовно двох каскадів: катодний повторювач (спільний анод) і спільна сітка
 
 

[UR5FFR]

Сьогодні працював над КФ. Вирішив що феншуйно буде робити КФ на олдових резонаторах. А саме на карболітових! Тому що "їх єсть у меня"
Знайшов у закромах 20 резонаторів на 9МГц 50х років виготовлення. Усі герметичні - всередину ніхто не лазив. Переміряв. Ну таке собі

Досить великий розбіг. Багато паразитних резонансів. 7 штук відібрав з однаковим послідовним резонансом на сходовий QER (не полюбляю Чебишева, може тому що він москаль? ).
Що з іншими робити? Змінювати частоту не дуже хотілося. Вирішив зробити диференційно-мостовий на 4х резонаторах.

photo_2023-09-10_17-31-45.jpg (56.09 Кіб) Переглянуто 428 разів

 
Завівся з першого разу. Опір дуже низький - усього 50 ом. Ось два варіанта з різною смугою

 

Фільтр не дуже прямокутний, бо усього 4 резонатори. Начебто усе гаразд. Мабуть років 50 тому так би й вирішили.
Але ж зараз НВТ не має тільки у лінивого. Дивимось АЧХ в смузі 100кГц та 1МГц

Бачимо що паразитні резонанси вилізли нам боком - у ближній зоні праворуч є "вікна" пропускання з рівнем -20..-30 дб. Ніт, такий феншуй нам не потрібен Якщо хтось поруч буде працювати куерпі на металокерамиці або рогатих, то ППЧ зловить неслабкий такий собі овердрайв і перевантажиться по саме немогу.

Далі зібрав сходовий QER на 7ох резонаторах. Поставив навмання 75пф ємність виходячі з того шо резонансний інтервал 5-6кГц. Одразу ж попав у потрібну смугу пропускання. Погрався узгодженням

Найкраще при 200 ом - це транси 1:4 до 50ом. Ось повна АЧХ

Дивимося ближню зону у смузі 100кГц

Ну це ж зовсім інша річ! Якщо дивитися ще ширше (1МГц) то там вже нічого зайвого нема. То ж можна зробити припущення що сходовий фільтр більш підходить для резонаторів, які мають багато паразитних резонансів. А майже усі карболітові їх мають дуже багато.

Ось порівняння АЧХ мостового та сходового фільтрів

Можна зробити мостовий на 8 резонаторах - але треба змінювати частоту. Можливо що він буде мати менше паразитних резонансів. Але це вже не сьогодні
 

[UR5FFR]

Вирішив перевірити шо буде з АЧХ 8ми резонаторного мостового. Знайшов карболітови резонатори на 8330кГц. 8ми резонаторний це те ж саме що два 4х резонаторних послідовно. Але в мене не знайшлось резонаторів на два однакових 4х резонаторних мостових. Тому зробив дещо з перекриттям по частоті.

Як я і припускав паразитні резонанси компенсували один одного. У зоні 100кГц усе досить чисто та феншуйно

Отже діффмостові на старому карболіті мають право на життя, але треба робити 8ми резонаторний фільтр