Сторінка 3 з 4

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: П'ят січня 12, 2024 7:04 am
Пенсіонер
 Невелике доповнення до посту від 08 січня (з дозволу топік-стартера).
1.jpg
 
2.jpg
 
 
 

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: П'ят січня 12, 2024 8:31 am
ur5ffc
Пенсіонер писав: П'ят січня 12, 2024 7:04 am  Невелике доповнення до посту від 08 січня (з дозволу топік-стартера).
 
 
 


 
Красно дякую! про 6є5п ще поговоримо ~;)
 

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: Сер січня 17, 2024 7:50 am
ur5ffc
 
 Х.

 Перший змішувач. (1)         

        В ньому використовується лампа 6А2П. Відразу питання: чому саме вона? На скільки відомо, такі лампи були розроблені спеціально для схем із суміщеним гетеродином. Головна перевага таких ламп — економія кількості ламп в виробі, замість двох одна, і ще трохи менше навантаження джерела живлення струмами катодів і їх підігрівачів , все. Решта — тільки недоліки. Лампа з двома управляючими сітками, перша (з більшою крутизною) для схеми гетеродина, на іншу (з крутизною меншою 1) подається сигнал. Чому саме так, тому що навпаки не виконуються амплітудні умови виникнення автогенерації і гетеродин створити не вдасться. Але ж в нашому приймачі гетеродин окремий.
        Логічним здається змінити призначення сіток і надавати значно більшу вихідну напругу гетеродина на сітку з меншою крутизною, а слабкий сигнал на сітку з більшою, “но нєт!”©. Чому? Не знаю. Так повсюди, де 6А2П і їй подібні використовуються з окремим гетеродином. Якщо хтось розуміє чому саме так, поясніть, будь ласка, буду красно вдячний. Може зменшуються навантаження на гетеродин і вплив на частоту?, може менше проникнення сигналу гетеродина на вхід інших каскадів або вихід змішувача?, може більший коефіцієнт перетворення?, а може просто традиція?, а може воно так з цією лампою взагалі не працює? Давайте перевіримо. Нам нічого не заважає, ми ж аматори, а не якісь там радіоінженери ~;).          

           Від контакту 1 лампової панелі Л1-2, як від серця, відриваємо елементи R1-9,C1-81,C1-83; а від контакту 7 панелі елементи R1-7,С1-57.
mix_dis.jpg
 
         Паяємо R1-9,C1-81,C1-83 на контакт 7, а R1-7,С1-57 на контакт 1. Операція майже як хірургічна, болісна, доволі складна і довготривала, але завершується успішно.
mix_mid.jpg
           Вмикаємо приймач і ... опа! - все працює. Гірше чи краще і як там справи з усілякими пролазами зараз з’ясовувати не будемо. Хоча, явно не гірше, і це вже дуже добре, а у деяких моментах, на слабких сигналах, здається, краще. Чи не так? 
          Ми знаємо що у гептода у балоні знаходяться відразу дві лампи, тріод і пентод , але не ‟поруч‟ як у ламп типу Ф, а ‟вздовж‟. Тому вона, мабуть, і шумить як дві, а то й як три лампи. Окрім того, як вже побачили, від її властивості ‟два в одному‟ для схеми цього каскаду нашого приймача немає ніякої користі.
         Так що? Розробники знову встромили у панель не ту лампу? Тим паче, спеціально для таких схем існують пентоди-змішувачі із подвійним управлінням для яких у технічній документації є й відповідь на наші сумніви: перша сітка визначена як сигнальна, третя — як гетеродинна. Тобто до нашої панелі сама проситься лампа 6Ж2П. А в нас, до речі, вже все готово, розташування електродів на цоколі повністю збігається.

          Порівняймо паспортні характеристики:
- крутизна перетворення 0.8мА/В проти 0.3мА/В;
- крутизна 1-ї сітки 4.15мА/В проти 4.5мА/В;
- еквівалентний опір шуму 3кОм проти 25(!)кОм (шумить як 8 Х 6Ж2П разом ~;));
- Свх 4.1пф проти 3.6пф;
- Свих 2.35пф проти 10.5пф;
- Спр 0.035пф проти 0.35пф. 

          Як бачимо, за параметрами які нас цікавлять найбільше, лампа 6Ж2П значно попереду, а решті майже однакові або кращі. Тому можна так само, не вимикаючи приймач, змінити лампи, і ... ‟двє болшіє разніцьі‟©.
         Але ще оптимальний режим не встановлювався. Досліджуємо існуючий режим. Ставимо вимірювальний прилад на екранну сітку лампи, перелаштовуємо приймач по діапазонах радіючи якості приймання, але помічаємо, що напруга екранної сітки значно змінюється залежно від сили сигналу на вході приймача.
         При відсутності сигналу або слабких сигналах напруга на 6-му відводі панелі становить 125...135В (струм сітки біля 1мА), при потужних сигналах напруга збільшується, сягаючи повного значення напруги анодного джерела живлення (в моєму випадку 220В), тобто струм екранної сітки зменшується до дуже малих значень, практично припиняється. З’ясовуємо що в цей самий час коїться на першій сигнальній сітці лампи так само шляхом вимірювання. Перед тим зауважимо, що на цю сітку окрім напруги системи АРП ніяких інших ‟режимних‟ напруг не надається (резистори автозміщення в катоді і утікання сітки відсутні) як це було і в штатній схемі. Бачимо, що за відсутністю або малої сили сигналів напруга АРП становить -3...3.5В, а при дуже сильних сягає -8...10В. Якщо для лампи 6К4П такі напруги є ‟саме те‟, для лампи 6Ж2П (та й 6А2П теж) це вже за межами її можливостей регулювання. Дивимось характеристики.
6z2p_in1.jpg
         На жаль, технічна документація надає нам лише одну гілку графіку Іа@f(Uc1). Хоча нам і властива розумово-зорова уява, і ми володіємо методом екстраполяції, гаразд, будемо працювати на ній, принаймні близько поруч, може вона дійсно найкраща або єдина можлива якщо немає інших.
        Таким чином ми бачимо, що при потужних сигналах на вході, на першу сітку система АРП надає занадто велику напругу для цієї лампи. Тому потрібно узгодити регулювальну характеристику системи АРП із регулювальними властивостями і спроможностями лампи. До того ж дуже бажано у якійсь мірі стабілізувати напругу на екранній сітці таким чином, щоб її максимальні значення не перевищували 100...110В. Першу задачу вирішуємо утворенням аттенюатора напруги АРП з коефіцієнтом передачі приблизно 0.4...0.5. Другу — зміною способу живлення екранної сітки: замість резистора гасіння напруги застосовуємо потенціометричну схему живлення екранної сітки.  

Далі буде. 
 
 
 
 

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: Чет січня 18, 2024 6:34 am
ur5ffc
Перший змішувач. (2) 

        Напруга АРП надається з фільтру R1-12,C1-52,R1-7, тому аттенюатор утворюємо додаванням резистора МЛТ-0.5 номіналом 390...430кОм з відводу 1 лампової панелі на землю.
         При потенціометричній схемі її власний струм має бути у ≥10 разів більше максимального струму екранної сітки. Чим він більше, тим краще наш потенціометр буде тримати напругу. Але потрібен певний компроміс між стабільністю напруги і додатковим навантаженням джерела анодного живлення. Обираємо власний струм цього ланцюга приблизно 7мА і утворюємо його наступним чином: паралельно резистору R1-8(82кОм) додаємо резистор МЛТ-0.5 номіналом 20кОм (чим створюється опір ≈16кОм) і з контакту 6 панелі резистор МЛТ-0.5 15кОм на землю. Таким чином, власний струм ланцюга становить 220/31кОм ≈ 7.1мА. Як все виглядає після завершення монтажу: 
mix_fin.jpg
        Включаємо приймач і перше що бачимо (звісно, окрім того що все чудово працює), стрілку індикатора контролю струму лампи 1-го змішувача у крайньому правому положенні. Справа в тому, що у штатній схемі дроти від контактів 7 і 33 монтажних панелей ‟зустрічаються‟ на контакті 3 перемикача В-6(а) контролю струмів. Завдяки чому падіння напруги на вимірювальному резисторі R3-3 створюється протіканням струмів аноду і екранної сітки. Відповідно, контрольний прилад відхиляє стрілку під дією суми струмів Ia+Ig2. Після того як ми змінили схему живлення екранної сітки до них додався ще й струм створеного цими змінами ланцюга, ті самі 7мА.
       Тому зараз потрібно від’єднати дрот який йде від контакту 7 на 3-й контакт В-6(а), надійно його ізолювати і залишити відпочивати, він нам більше не потрібен. Далі іншим коротким дротом з’єднуємо контакт 7 з контактом 1 цієї ж панелі на якому присутня напруга джерела анодного живлення +220В. В такому стані на резисторі R3-3 створюється падіння напруги від дії тільки струму аноду і індикаторна стрілка повернеться до сектору. На цьому етапі корисно дізнатися номінал резистора R3-3 шляхом його вимірювання. У різних екземплярів приймачів зустрічав реальні значення від 27 до 91Ом. Далі всі показники для одного з моїх випадків R3-3 = 33Ом.

         Досліджуємо режим. Для отримання найбільш достовірної картини робимо це на 9-му діапазоні де рівень зовнішніх шумів, завад і перешкод найменший. За відсутності сигналів на вході напруга на екранній сітці становить близько 85В (Ug2), падіння напруги на R3-3 – 0.07...0.08В (ΔUa), напруга АРП на першій сітці лампи — близько -1В (Ug1).  
        Для вимірювання напруги АРП безпосередньо на контакті 1 лампової панелі потрібен прилад з вхідним опором не менше 5мОм. Якщо це осцилограф або вольтметр із вхідним опором 1мОм, до отриманих значень сміливо додаємо ще відсотків з 25.
        Робимо теж саме за наявністю сигналів на вході (потужних з етеру або від генератору) і фіксуємо отримані значення: Ug2≈105...107B, ΔUa≈0.03B, -Ug1≈4B. Зрозуміло, що всі значення в тексті — лише наведений приклад (але реальні(!) для конкретного екземпляру приймача) і можуть бути (трішки для Ug1, Ug2 і значно для ΔUa) іншими.

       Розрахуємо струми аноду та екранної сітки для режимів відсутнього і максимального сигналу на вході. Ucмін, Ug1=-1B: Iaмакс = 0.08/33 = 2.4мА, Ig2макс = (220-85)/16-7 = 1.44мА. Ucмакс, Ug1=-4.5В: Iaмін = 0.03/33 = 0.91мА, Ig2мін = (220-107)/16-7 = 0.06мА.          
       Повертаємось до вхідних характеристик і бачимо що отримані значення доволі точно збігаються для випадку Ug1=-4В коли напруга на екранній сітці наближається до значення для якого ці характеристики надані. Подальша розбіжність на менших негативних значеннях Ug1 викликана тим, що напруга екранної сітки не фіксована і значно зменшується. Тішимося існуванням закону ‟менше струму — менше шуму‟ і отриманими результатами.        

     Що отримали: відчутне зменшення ‟шумів перетворення‟, а з ним і зростання чутливості яке може бути підтверджено вимірюванням; відповідність діапазону напруг АРП регулювальним спроможностям більшості каскадів приймача (‟незайманим‟ залишився тільки 2-й змішувач на 6А2П) — тепер при вхідному сигналі практично будь-якої сили підсилення ПЧ (якщо потрібно) може бути максимальним без жахливих викривлень (ті що залишаються, скоріше за все створюються 2-м змішувачем); збільшення (подальше у порівнянні з вже отриманим від попередніх змін) глибини регулювання АРП яке також може бути підтверджене вимірюванням.


Далі буде.  
 
 
 
 

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: Чет січня 18, 2024 6:36 pm
ur5ffc
Пенсіонер писав: П'ят січня 12, 2024 7:04 am  Невелике доповнення до посту від 08 січня 

 
будь ласка, назву і автора. дякую!
 

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: Чет січня 18, 2024 7:41 pm
Пенсіонер
Цитую анотацію:
«Горшелев В.Д. и др.Основы проектирования приемников. Л., «Энергия», 1977.
Книга посвящена проектированию и инженерному расчету профессиональных приемников радиосвязи. Приведена методика выбора и проектирования структурной схемы по заданным техническим условиям. Излагаются методы расчета схем каскадов общего радиотракта, частных трактов приема сигналов и систем регулирования. Впервые подробно рассмотрены расчет контуров при плавной и дискретной перестройке, проектирование шкал, систем селекции в тракте промежуточной частоты и др.
Книга предназначена для работников радиопромышленности, студентов и преподавателей радиотехнических факультетов втузов.»

Файл з книгою додав до теки RF DESIGN:
https://drive.google.com/drive/folders/ ... 2ttCRukANK
 
 

Re: Удосконалення "вінтажних" лампових приймачів.

Додано: П'ят січня 19, 2024 6:59 am
ur5ffc
Пенсіонер писав: Чет січня 18, 2024 7:41 pm«Горшелев В.Д. и др.Основы проектирования приемников. Л., «Энергия», 1977.


 
Цікавий збіг. Згаданий на сторінці 98 Ю.Д. Крисилов, людина, яку я мав на увазі у повідомленні про перевагу 6ж38п.
У роки мого студенства був завідувачем кафедри радіотехнічних пристроїв, доктор технічних наук.
 

Re: Удосконалення лампового приймача "ВОЛНА-К

Додано: П'ят січня 19, 2024 10:18 am
ur5ffc
 Перший змішувач (3).

Подумав, не буде зайвим.
        Вигляд змін на монтажній планці:
wire 1-7.jpg
        Змінені схема першого змішувача:
mix_sch.jpg
 
 
 
 
 

Re: Удосконалення лампового приймача "ВОЛНА-К

Додано: Нед січня 21, 2024 10:04 pm
ur5ffc
У повідомленні про АРП прикра помилка - в схемі змін детектора АРП полярність діодів Д2,Д2 треба змінити на зворотну.

Вибачаюсь. :oops:
 

Re: Удосконалення лампового приймача "ВОЛНА-К

Додано: Пон січня 22, 2024 9:17 am
ur5ffc
має бути ось так:
agc_cor.jpg